Тюрма на Лонцького

8 червня минуло 135 років з дня народження письменниці, поетки, публіцистки, журналістки, перекладачки, народної вчительки, культурно-освітньої діячки та однієї з активних організаторок жіночого руху в Україні Ольги Дучимінської (1883 – 1988). Педагогічна діяльність О. Дучимінської розпочалася у 1902 році і  тривала майже 30 років у селах сучасних Львівської та Івано-Франківської областей. Літературну діяльність розпочала у 16 років і знайшла підтримку Івана Франка. Друкувати твори почала у 1905 році у "Літературно-науковому віснику" під псевдонімом Ірма Остапівна. Першу її поетичну збірку було  опубліковано у Чернівцях у 1911 році. Про поезії молодої авторки схвально відгукувався Іван Нечуй-Левицький. Прозові твори публікувала під псевдонімом Олег Барвінок і Рута, Поважна...

Міністерство культури України 7-8 червня 2018 року організувало семінар-практикум для музейників з цілої України. Понад сто працівників українських музеїв приїхали до Києва аби прийняти участь в актуальному семінарі, який відбувався у стінах Національного музею історії України у Другій світовій війні. Протягом двох днів працівники музейної сфери мали можливість слухати лекції істориків, дослідників державних та громадських організацій, а також художників  і галеристів. Тематично семінар розподілявся на  такі теми: 1) національно-патріотична місія сучасного музею; 2) травматична історія середини ХХ ст.; 3) Український визвольний рух ХХ ст.: особливості музейних (ре)конструкцій; 4) сучасні події на Сході України: нарації, інтерпретації, репрезентації. Про вплив історичної політики та комеморативних практик на діяльність музею розповідала...

8 червня 2018 наукові працівники музею, доктор гуманітарних наук Олеся Ісаюк та кандидат історичних наук Олександра Чура виступили із  науковими доповідями на Всеукраїнській науковій конференції: «Великий терор і масові репресії в Україні 1920-1950 рр.», організований  кафедрою гуманітарних наук Національної академії  сухопутних військ імені Петра Сагайдачного. Під час конференції науковці дискутували над тематикою злочинів політичних репресій 1920-1950 рр., зауважючи на трагічному значенні голодоморів як засобів сталінського терору,  досліджували збереження  в національній пам’яті злочинів  великий терору  і політичній репресій. Про виживання в’язнів, в таборах системи ГУЛАГ та нациських таборах розповіла Олеся Ісаюк. Зауваживши на етичних і психологічних настановах, щодо подальшого виживання в табірних системах,...

У Львові до 10 червня на третьому поверсі колишнього слідчого ізолятора спецслужб окупаційних режимів  відкрито вільний доступ до експозиції творів учасників Епічної резиденції  у «Тюрмі на Лонцького»   від арт-платформи «Дивина». Масштабним виставковим проектом «У темряві сяє лише душа!» музей завдячує співпраці із засновниками арт-платформи «Дивина»  – Олені Шептицькій та Миколі Кравцю, які заоохотили молодих митців до роботи в програмі Епічної резиденції у«Тюрми на Лонцького». Учасники програми, що на місяць стали резидентами, створили упродовж квітня-травня 2018 року твори, інспіровані провідною проблематикою музею. Їхній творчій роботі передували пізнавальні екскурсії, самостійне опрацювання історії лиховісної в’язниці, ескізні пропозиції тощо. Звісно, не все із осмисленого, задуманного та запланованого знайшло своє творче втілення. Також не...

До 10 червня у НММ «Тюрма на Лонцького» можна оглянути виставку експериментальних творів учасників мистецької резиденції  від арт-платформи «Дивина»у колишньому слідчому ізоляторі спецслужб окупаційних режимів. На відзначення Міжнародного дня музеїв у приміщенні НММ «Тюрма на Лонцького» у Львові розгорнуто масштабний виставковий проект, здійснений у співпраці із арт-платформомю «Дивина».  Два десятки митців, які були обрані для роботи у мистецькій резиденції «Тюрми на Лонцького»,  створювали у квітні-травні 2018 р.  різноманітні арт-об’єкти, що розкривають найголовнішу тематику цього місця пам’яті, узагальнену філософською категорією Свободи.   Пропозицію спільної пленерної праці на території музею  та ідею  охопити твори окремих митців загальною проблематикою спільної виставки висунув креативний дует художниці Олени Шептицької та експозиціонера Миколи Кравця, котрі...

  До Дня вишиванки – виставка «Колір молитви» у музеї «Тюрма на Лонцького» 17 травня 2018 року о 17.00 у Національному музеї-меморіалі «Тюрма на Лонцького» відбудеться відкриття виставки вишивок українських політкаторжанок «Колір молитви». Три десятки фондових та депозитних артефактів, створених свого часу політув’язненими жінками у виняткових умовах радянських арештів та каторги, склали унікальну виставку «Колір молитви», розгорнуту в стінах колишньої тюрми до Дня вишиванки. Основу виставки становлять твори арештанток слідчого ізолятора радянських спецслужб на колишній вул. Лонцького у Львові, що належать до основного  фонду музею-меморіалу. До них додалися вишивки, передані музею на тимчасове зберігання й експонування, зокрема, дві цікаві колекції, зібрані членкинями Союзу українок...

15 травня 2018 року в Українському католицькому університеті відбулась науково-практична конференція до 100-ліття зведення знесеного у 1961 р. храму на Богданівці у Львові: «Не реабілітований храм:  церква Св. Андрія і Св. Володимира як символ закритих і знесених храмів тоталітарним комуністичним режимом СРСР» На конференції  представлений широкий спектр проблематики втрат, духовних та культурних скарбів українського народу у часи бездержавності та панування тоталітарного режиму СРСР. Дослідники церковної історії, та мистецтвознавці ділились своїми науковими доробками та отриманою інформацією впродовж кропітких досліджень тематики. Завідувачка наукового відділу Національного музею-меморіалу "Тюрма на Лонцького" Ольга Зброжко, представила своє дослідження "УГКЦ під прицілом радянського режиму: про що (не)мовчать колишні архіви КДБ?" Дослідниця наголосила...

Національний музей-меморіал жертв окупаційних режимів «Тюрма на Лонцького», спільно з Львівським музеєм історії релігії та з Братством, у п'ятницю, 11 травня 2018 р., презентує виставку «Слідами блаженного отця Омеляна». В експозиції будуть представлені особисті літургійні речі о. Омеляна Ковча: фелон, єпитрахиль, нарукавники, пояс. До уваги відвідувачів – скарбничка із церкви Святого Івана Хрестителя села Коросне Львівської області, де правив отець Омелян. Автор портрета Омеляна Ковча, макета його пам’ятника, а також картини «Перемишлянський край посеред літа» – художник Микола Костів. Серед експонатів – багато світлин, які ознайомлюють із діяльністю громадської організації «Братство імені блаженного священномученика Омеляна Ковча»: відвідини місць, де служив отець Омелян,...

26 березня свій поважний ювілей відзначила непересічна львів’янка, яка є прикладом не тільки для багатьох радянських дисидентів, українських  «шістдесятників», а й теперішнього покоління патріотів, котрі розвивають національну державу на демократичних засадах. Неперевершеній Ганні Садовській виповнилося 90 років! Переваги свого віку ювілярка бачить як у тому досвіді, що став персональним здобутком її життя, так і в можливості тепер за допомогою Інтернету спостерігати, оцінювати й аналізувати сучасні громадсько-політичні процеси. Погодьтеся, що одне це робить її інтелектуально активною й ангажованою в наше життя із його проблемами й здобутками. Пані Ганні Садовській є що  і кого згадати. Вона з природніх причин менше має приятелів своєї генерації, але не обділена увагою...

У Страсний четвер фонди Національного музею-меморіалу «Тюрма на Лонцького» поповнилася новим експонатом. Львів’янин Ігор Садовий із своєї фотоколекції подарував музеєві молитовник, що походить з Яворівського району  Львівської області. Власне спосіб відтворення та історія побутування становлять цінність цього артефакта як експоната для музею пам’яті жертв тоталітарних режимів. Адже цей 236- сторінковий молитовник невеличкого формату є чорно-білою фотокопією греко-католицького молитовника міжвоєнного періоду першої половини XX століття. Оправлена у чорну палітурку із блакитним кантом фотокопія молитовника, видрукуваного церковнослов’нською мовою в сучасній українській транслітерації,  з’явилася у часи, коли греко-католицька церква після сумнозвісного псевдособору  1946 р. була під забороною радянської влади, а відверта демонстрація своєї приналежності до підпільної  церкви та дотримання...