Тюрма на Лонцького

Група білоруських волонтерів, котра на чолі із керівником Брестської філії правозахисного центру «Вясна» Володимиром Велічкіним перебувала із гуманітарною місією у Львові на запрошення місцевого Центру правових і політичних досліджень «СІМ», зустрілася із відвідувачами кінолекторію у Національному музеї-меморіалі «Тюрма на Лонцького». Група білоруських волонтерів, котра на чолі із керівником Брестської філії правозахисного центру «Вясна» Володимиром Велічкіним перебувала із гуманітарною місією у Львові на запрошення місцевого Центру правових і політичних досліджень «СІМ», зустрілася із відвідувачами кінолекторію у Національному музеї-меморіалі «Тюрма на Лонцького». Початок дискусії поклав спільний перегляд документального фільму «Причина смерті — прочерк», створеного режисером Віктором Третьяковим у в рамках кампанії «Правозахисники проти смертної...

Події 22 червня 1941 року, коли у тюрмах НКВД в Західній Україні розпочалися масові розстріли арештованих за «контрреволюційну діяльність», лягли в основу вечора пам’яті, який за задумом поетеси Юлії Курташ-Карп перекинув місток до нашого сьогодення. Автор і режисер мистецького проекту «Поміж зорями й хрестами…» поетеса Юлія Курташ-Карп обрала найвідповідніше місце, де концерт-реквієм сприймався як безпосередня розмова душ предків та їхніх нащадків. Медіумом у цій розмові стали філософська поезія і просвітлена музика, а місцем, що не потребувало штучної сценографії й декорацій – автентичне місце трагедії (а тепер – музей-меморіал «Тюрма на Лонцького», який розповідає про те, як у далекому червні 1941-го у...

У Львові, 8 червня, на подвір’ї Національного музею-меморіалу «Тюрма на Лонцького» голова Служби безпеки України Валентин Наливайченко разом із очільниками області та міста відкрив пам’ятний знак. Спільну молитву за жертвами масових розстрілів у червні 1941 року в’язнів «Тюрми на Лонцького», де розташовувався слідчий ізолятор НКВД,  відслужило 4 священики різних християнських конфесій: декан УАПЦ о. Олег, проректор Львівської богословської академії УПЦ КП о. Віталій, представник римо-католицької метрополії о. Володимир та настоятель церкви св. Юра УГКЦ о. Роман.   Звертаючись до присутніх, Валентин Наливайченко сказав: «Окупація, агресія, тортури, смерті. Все це було тут в червні 41-го. Нас не жаліли кати, не залежно від того, чи...

Саме тут уперше опубліковали вірш Юрія Буряківця «Післяслово», тепер відомий як народна повстанська пісня. Сучасної популярності вона набула в обробці Тараса Чубая «Буде нам з тобою що згадати». Скановані копії українського молодіжного журналу «Дорога» 1937-1944, який видавав «Пласт», Центр досліджень визвольного руху опублікував в Електронному архіві avr.org.ua. Журнал, який виходив під час Другої світової війни, був центральним і єдиним періодичним виданням забороненої з політичних мотивів молодіжної організації українського скаутингу «Пласт» і легальних напівпластових Виховних спільнот Української молоді (ВСУМ). Всього у колекції 33 випуски видання. Його заснував та редагував дрогобицький пластун, провідний член УВО і ОУН Зенон Коссак. Самев перших числах цього журналу збереглась...

[Best_Wordpress_Gallery id="23" gal_title="2015-05-28_vystava"] У виставі театру «МЕТА» використано поезію та прозу фронтовика Бориса Гуменюка, Тараса Шевченка, Василя Стуса, Едуарда Драча,Андрія Кузьменка та Зоряни Грегорійчук. У виконанні хору «Осанна» прозвучали літургійні твори та народні пісні. Так через поезію та пісню учасники вистави спробували зазирнути в душу війни. «Драматичні події, які відбуваються на сході нашої країни, не можуть залишати осторонь нікого. Вони прямо чи опосередковано, свідомо чи не свідомо присутні у житті кожного із нас. Там, у гарячих точках ферментується особлива поетика, яка живе за своїми законами, розкриваючи нам сутність нас самих», - каже авторка сценарію і режисер дійства Зоряна Грегорійчук. Нову театральну постановку Театру...

У понеділок, 18 травня о 18.00 Національний музей-меморіал «Тюрма на Лонцького» у Львові відчинив двері для відвідувачів «Ночі музеїв», приуроченої до Міжнародного дня музеїв. Насичена програма «Ночі музеїв» дозволила не тільки безкоштовно відвідати у вечірній час знакове для колективної пам’яті українців місце, яким є унікальний музей у колишній слідчій в’язниці НКВД і гестапо, а й зустрітися із відомими кінорежисерами, співаками, письменниками та громадськими діячами. Під час «Ночі музеїв» можна стати слухачами концертів патріотичної пісні, свідками історичних реконструкції учасників Товариство пошуку жертв війни «Пам’ять», власноруч виготовити листівки чи маки пам’яті, переглянути як художні, так і документальні виставки й кінофільми. На подвір’ї 18.00 — 18.20 Панахида...

В Міністерстві оборони є проблеми. Зокрема, брак патріотичного вишколу та мілітарних часописів для військових. Про це учора, 12 травня, під час прес-конференції у Львові розповів історик директор Національного музею-меморіалу жертв окупаційних режимів «Тюрма на Лонцького» Руслан Забілий. "Не нормальним є те, коли Генштаб литовської армії запрошує мене до себе та замовляє статті для їхнього мілітарного часопису, але водночас я навіть не знаю, як виглядає Генштаб у Києві. Відомо, що основи виховання українського вояка потрібно закладати у навчальних закладах, але чи є ця українськість? Багато істориків нині в АТО, вони носять снаряди і воюють, але вони могли б принести значно більше користі, працюючи...

Стовпом проблем з вихованням бійців, які є зараз в українській армії, є клята «преємственність». Усі ті генерали, полковники і чиновники військові за неї тримаються руками і зубами. Тому що якщо не буде тієї преємственності, то їм не буде що робити в армії. Про це сьогодні, 12 травня, у Львівському прес-клубі під час дискусії на тему «Десовєтизація» Збройних Сил України. Як її робити і висвітлювати?» повідомив директор Національного музею-меморіалу жертв окупаційних режимів «Тюрма на Лонцького» Руслан Забілий, - У них таке виховання. І тут мають бути кардинальні прийняті рішення, має бути відповідна політична воля у керівництва нашої держави, - каже він. За його словами,...

У ЗСУ треба відновити українські військові традиції, натомість прибравши радянські. Про це під час прес-конференції заявив голова ЛОО ВГО «Спілка офіцерів України» Петро Костюк. «У нас йде певне роздвоєння, бо армія багато в чому ще залишається радянською. Ось наша дійсно героїчна 24-та бригада. Хто знає її повну назву? «24-та окрема механізована Самаро-Ульянівська, Бердичівська, ордена Жовтневої Революції, Тричі Червонопрапорна, орденів Суворова і Богдана Хмельницького Залізна бригада iмені князя Данила Галицького», яка, до речі, один з цих червоних прапорів отримала за війну з Фінляндією. Ще один приклад - «128-ма окрема гвардійська гірсько-піхотна Туркестансько-Закарпатська двічі Червонопрапорна бригада». Немає у нас в армії 128-ої...

Пам'ятний хрест, встановлений на місці колишнього табору військовополонених Шталаг-328 став місцем масового поклоніння в День пам'яті та примирення у Львові. Про це повідомляє кореспондент Укрінформу. «Львів - єдине місто в Європі, де був концтабір. Це особливе місце для жителів, бо кожен четвертий із тих, то знайшов тут свою смерть, був українцем. А загинуло у Шталазі-328 близько 140 тисяч військовополонених, серед яких, крім українців, були росіяни, бельгійці, французи, а також представники інших національностей колишнього Радянського Союзу», - зазначив директор національного музею-меморіалу «Тюрма на Лонцького» Руслан Забілий. Учасники поминальної акції помолились за душі загиблих, вшанували їх пам'ять хвилиною мовчання та запаленими лампадками. Укрінформ...