Тюрма на Лонцького

В’язні були під постійним наглядом у винятково суворих умовах. Кожен затриманий перебував у одиночній камері, вікно якої було закрите дерев’яним щитком. Камери не опалювалися, харчування затриманих зводилося до хліба з висівок та ріденької зупи. Прогулянки у подвір’ї коцтабору були привілеєм. Одним із найпоширеніших способів страти антинациста – шибениці. У таких умовах утримувалися політв’язні Целленбау, зокрема лідери українського визвольного руху Степан Бандера та Ярослав Стецько. До річниці завершення Другої світової війни у Європі 8 травня у Львівському музеї-меморіалі жертв окупаційних режимів «Тюрма на Лонцького» пройшла відкрита лекція історика Олесі Ісаюк про Целленбау. Це внутрішня тюрма концтабору Заксенхаузен, у якій утримували особливо небезпечних...

«Добре, що ті, хто ненавидить Україну, себе позначають, замість того, щоб ставити їм тавро, вони самі себе таврують, коли одягають георгіївські стрічки. Якщо вони вороже ставляться до України, хочуть референдумів, якщо більшість ненавидить Україну, то навіщо плакати за ними, дихати з ними одним повітрям?» – так думає про сепаратистів, які носять георгіївські стрічки, автор історичного роману «Чорний ворон» Василь Шкляр. Про те, що насправді символізує георгіївська стрічка та чому її так завзято відроджують сепаратисти на півдні та сході України «Погляд» вирішив дізнатися у знавців історії. Парадокс: українці використовують символіку держави, яка знищила мільйони українців Письменник Василь Шкляр переконаний, що сепаратистів не можливо перевиховати....

8 травня, до пам’ятного хреста на подвір’ї сумнозвісної тюрми на Лонцького - колишньої слідчої в’язниці гестапо під час нацистської окупації Львова - зійшлися городяни, щоб покласти квіти та запалити лампади у пам’ять про численні жертви нацистського тоталітаризму. Людей різних поколінь - від сивочолих учасників ветеранських громадських організацій до юних пластунів – об’єднав поклик пам’яті та чин екуменічної молитви за душі тих, хто не повернувся із Другої світової війни. Разом із представниками громади Львівщини на скорботному заході були присутні голова Львівської державної адміністрації, голова Львівської обласної ради та міський голова Львова, керівники силових структур та національних культурних товариств. До присутніх звернувся генеральний директор...

8-9 травня у Києві пройдуть заходи з відзначення завершення Другої світової війни у Європі та перемоги над нацизмом.  Цьогоріч вперше у Києві на офіційних заходах буде вжито європейську символіку пам’яті полеглих у війні - червоний мак. Ідея та графічне втілення стало результатом співпраці Українського інституту національної пам’яті та Національної телекомпанії України. «Пропонуємо новий символ як виявив нашої поваги до тих, хто знищив нацизм. Це буде червоний мак - символ європейський та український. У наших піснях йдеться, що маки зацвітають там, де пролилася козацька кров», — говорить директор УІНП Володимир В’ятрович. Гендиректор НТКУ Зураб Аласанія додає: «День пам’яті, день капітуляції нацистської Німеччини. Треба було...

У Тюрмі на Лонцького розкажуть про нацистську тюрму, де три  роки  утримувалися  Бандера та Стецько. 8 травня, четвер 18.00 Національний музей-меморіал жертв окупаційних режимів «Тюрма на Лонцького» м. Львів, вул. С. Бандери, 1 ( вхід з вул. К. Брюллова) До річниці завершення Другої світової війни у Європі 8 травня львів’ян та гостей міста запрошують на публічну лекцію історика Олесі Ісаюк про Целленбау — внутрішню тюрму концтабору Заксенхаузен, де утримували особливо небезпечних для Третього Райху в’язнів — політичних та громадських лідерів окупованих нацистами країн, а також особистих ворогів Адольфа Гітлера.  Зокрема, там у різний час з 1939 по 1944 роки були ув’язнені лідери українського визвольного руху...

Яким має бути Музей Майдану Ліз П'Ю, 50 років, Велика Британія, арт-­менеджер, консультант Британської Ради в Україні: – Музей Майдану – це радше Museum of Now – Музей Теперішнього, а не Минулого. Як і вся Україна, він повинен дивитися вперед. Маєте відмовитися від традиції просто зберігати спадок і перейти до живого діалогу. Культура – це те, що говорить про життя сьогодні. Вразило, як нещастя пробудило в людях творчий дух. Вони змогли перемогти владу і озброєних вояків маленькими актами персонального спротиву. Це була творча відповідь бойовим діям: гра на фортепіано на передовій у 20-градусний мороз, прикрашені петриківським розписом каски протестувальників, дівчата, які принесли дзеркала...

Хто 70 років тому створив та керував військовою українською антигітлерівською формацією під час Другої світової війни? — Відповідь на ці та інші питання можна буде довідатися на зустрічі із автором книжки «Генерал Павло Шандрук і антигітлерівська військова опозиція(1944-1945 роки)» Ярославом Середницьким у Національному музеї-меморіалі «Тюрма на Лонцького». 23 квітня, середа 16:00 Національний музей-меморіал жертв окупаційних режимів «Тюрма на Лонцького» м. Львів, вул. С. Бандери, 1 ( вхід з вул. К. Брюллова) Книжку «Генерал Павло Шандрук і антигітлерівська військова опозиція(1944-1945 роки)»про ген.-хорунжого Армії Української Народної Республіки під час Визвольних змагань 1917-1920 років та командувача Української Національної Армії в 1945 році (ген.-поручника, а потім на еміграції ген.-полковника)...

Старший науковий співробітник Національного музею-меморіалу «Тюрма на Лонцького» Ігор Дерев’яний ознайомив колег із досвідом роботи деяких американських музеїв, які він відвідав під час підвищення кваліфікації у США. Український історик Ігор Дерев’яний відвідав США (штат Айова) 12 березня – 2 квітня 2014 р. у рамках програми «Толерантність та національно-культурне різноманіття як запорука демократизації суспільства» на запрошення таких організацій, як USAID та IRIS. Хоча програма не передбачала відвідин музеїв, проте на прохання науковця організатори влаштували  поїздку до поселення корінних американців Міскуокі (Meskwaki) у м. Тама штату Айова. Окрім того він відвідав низку музеїв штату, а також Інститут мистецтва у Міннеаполісі. Про свої враження від організації...

У львівському музеї «Тюрма на Лонцького» відбулася презентація газети ОУН “Шлях Перемоги” з нагоди її шестидесятиліття. Подія вийшла небуденною. Крім екс-редактора «Шляху Перемоги» Ярослава Сватка, який мешкає у Львові, на зустріч прибув інший екс-редактор: Андрій Васькович, який був останнім редактором видання в Мюнхені. Для присутніх, які активно цікавилися історією видання ОУН, відкрилося багато маловідомих сторінок. Історик Микола Посівнич розповів про «Шлях Перемоги», який видавався ВО УПА «Говерля», на матеріалах «Літопису УПА», та показав її зв’язок із Закордонними Частинами ОУН. Про причини створення в 1954 році офіційного друкованого органу ОУН «Шлях Перемоги» розповів редактор Андрій Васькович, перелічивши визначних українців, причетних до видання газети в...

На початку квітня у львівському меморіальному музеї "Тюрма на Лонцького", на вул. Степана Бандери,1 відкрили арт-проект "Камера". Виставку присвятили вшануванню пам'яті загиблих героїв Небесної Сотні, поширення ідеї миру та толерантності. Музей-меморіал жертв окупаційних режимів "Тюрма на Лонцького" розташований у Львові в приміщенні тюрми, де розміщувалися каральні органи трьох окупаційних влад: польської, радянської та німецької. Це перший в Україні музей-в'язниця. Куратори проекту - ініціативна група студентів Львівської національної академії мистецтв. Вони вважають, що сучасне мистецтво виступає індикатором суспільної свідомості і повинне реагувати на суспільно-політичні процеси. В рамках проекту "Камера" у приміщенні музейного карцеру показали перформенс Ганни Бєгункової "Мовчання/Молитва", присвячений подіям у країні, проблемам війни...