Тюрма на Лонцького

Близько півтисячі глядачів, переважна більшість з яких молодь, пришли 5 вересня о 21.00 до Національного музею-меморіалу жертв окупаційних режимів «Тюрма на Лонцького», щоб стати свідком того, як творчий геній поета Грицька Чубая, померлого в Христовому віці три десятиліття тому, прочиняє в’язничні двері. Слідчий ізолятор КГБ, де 1972 року допитували 21-річного талановитого юнака із Волині, який устиг вразити інтелектуальний Львів зрілістю свого юнацького поетичного доробку (зокрема й поемою «Вертеп»), зберігся до наших часів в автентичному стані. Тепер тут музей, експозиція якого, окрім іншого, розповідає також і про дисидентів 1960-их-1980-их років. Чимало із митців, що становили найяскравіше гроно тогочасного творчого середовища, опинялося у цих...

А світ — вертеп. Кажу я з гіркотою: цей світ — вертеп. І, мабуть, щонайважче — у ньому залишатися собою, від перших днів своїх і до останніх не бути ні актором, ні суфлером, ні лялькою на пальчиках облудних, а лиш собою кожної години, а лиш собою кожної хвилини, з лицем одвертим твердо йти на кін... Грицько Чубай. «Вертеп» У четвер, 5 вересня о 21.00 у Національному музеї-меморіалі «Тюрма на Лонцького « відбудеться нічне мистецьке дійство, що розпочне проект «Грицько Чубай. П’ятикнижжя»: поезія, живопис, театр тіней, музика та перформанс. Грицько Чубай (23.01.1949 – 16.05.1982) – один із найяскравіших поетів 60-70 років XX ст. Автор відомого вірша «Коли до губ твоїх»,...

Українська діаспора вшанувала пам'ять жертв політичних репресій в «Тюрмі на Лонцького» у Львові. Понад сто учасників X Світового Конґресу Українців (СКУ) із 20 країн світу відвідали Національний музей-меморіал жертв окупаційних режимів «Тюрма на Лонцького». Президент Світового Конгресу Українців Євген Чолій зазначив важливість місії музею, «бо він допомагає нам не забувати тернистий шлях до незалежності і зобов’язує віддано працювати для добра українського народу». Панахиду на в'язничному подвір'ї відслужив Голова Центру військового капеланства отець Степан Сус. "Тут катували і мучили тих, хто називав себе українцями. Мучили їх за те, що вони намагалися бути вірними своєму народу, своїй культурі, традиції, тоді, коли держави як такої не...

"Проспект" - один з найстаріших цвинтарів Торонто. Тут ховали українців ще тоді, коли вони не мали власних кладовищ. Тому і розкидані їх могили по всій території, - як поодинокі зорі на непогожому небі, - спробуй відшукати... Про існування цієї могили я дізнався з "Бюлетня Союзу бувших українських вояків у Канаді" за квітень-липень 1959 р. Там повідомлялося про поховання в ній уродженця Куп'янська (нині Харківської обл.), сотника артилерії армії УНР Олександра Савченка. Унікальності цій могилі додає те, що там покояться полковник армії УНР Олександр Васильович Петлюра (рідний брат С.В. Петлюри) та підполковник Тиміш Омельченко. Їх долі (як і сотн. Савченка) пов'язані й зі...

Уранці 2 серпня 2013 року від Покровської церкви, що на Подолі в Києві, з благословення владики Володимира Черпака, відбув автобус із тридцятьма шістьма паломниками. Їм прослалася далека дорога у дві тисячі кілометрів на північ: Санкт-Петербург, Петрозаводськ, Медвежогорськ, урочище Сандармох, порт Кемь на березі Білого моря, відтак – Соловецькі острови. Із 2006 року ці експедиції організовує Григорій Куценко – голова Київського товариства політв`язнів і жертв репресій. Як завжди, у її складі священик і кобзар. Сього року це отець Іван Кузьмин та Віталій Мороз. Також колишні політв'язні та їхні нащадки, дослідники історії політичних репресій, журналісти з кількох міст України. Оплатило автобус, переїзд через...

Центр досліджень визвольного руху запрошує істориків, дослідників, архівістів та всіх охочих долучитися до обговорення Концепції забезпечення відкритого доступу до документів з архівів комуністичних спецслужб. Запропонована Концепція – це фактично перший системний документ щодо доступу до документів радянських спецслужб. Він містить аналіз поточної ситуації; огляд проблем та їх причин; порівняльний аналіз законодавства та практик його застосування в країнах Східної Європи, а також, що особливо важливо, – бачення та рекомендації щодо тих кроків, які слід вжити задля забезпечення вільного доступу до документів. «Постійне зростання інтересу до архівних документів радянського періоду, на жаль, все ще не є тотожним та прямопропорційним зростанню доступу до них, —...

«Вічною душею народу є його гордість.  Це не лише гордість за свій рід, свою країну, культуру, традиції. Це ще гордість за правду і правдомовність, за змагання до волі, відвертість і сміливість, просто за ПРАВДУ». Ірина Калинець Уже рік, як немає з нами Дружини, Матері, Бабусі, Сестри, героїчної Українки, унікальної постаті, котра зуміла поєднати жертовність, талант, невтомність духу і горіння любові, – Ірини Калинець. Важко писати про Маму, бо надто свіжа рана розлуки. Ще зранку очікуємо її енергійного голосу, щедрих слів підтримки і материнських настанов. Ще зовсім недавно разом колядували, мріяли, Мама диктувала «працю свого життя» над Святим Письмом, мужньо витримуючи нестерпний біль, була оптимісткою. Щодня,...

Сьогодні, в останній день другого літнього місяця, спливає рік з того часу, як зупинилось мужнє й відважне патріотичне серце вірної дочки української нації Ірини Калинець. Нескорена духом упродовж усього свідомого життя, вона й на градус власного національно-одержимого чину не відхилилась ані під психологічним пресом гебешних агентів і нишпорок, ані перед пекельним світлом сліплячих тюремних ламп, ані в задушних обіймах радянських казематів, ані в нелюдських лещатах мордовських морозів, ані від в‘їдливого цинізму псевдодемократичної ліберальної братії. Неймовірно могутня духом своїх героїчних предків, виявилась безсилою лише перед фізичною хворобою, що стала результатом постійної невтомної суспільної праці для українського «домашнього огнища» та вичерпністю людського...

Учасник українського національно-визвольного руху, поет –«шістдесятник» Олекса Різників зустрівся із львівськими читачами у Національному музеї меморіалі жертв окупаційних режимів «Тюрма на Лонцького», репрезентуючи 28 випуск громадського та літературного часопису Всеукраїнського товариства політв’язнів і репресованих «Зона», що виходить друком в Одесі. Гостя із Одеси представив читачам львівський історик, старший науковий співробітник Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України, кандидат історичних наук Юрій Зайцев, який написав книжку про дисидента Олексу Різниківа «Я винен тим, що українець». Уперше ця книжка була опублікована у Львові 2007, а торік до 75-річчя поета згідно з ухвалою Одеської обласної організації Всеукраїнського товариства політв’язнів і репресованих з’явилося друге, виправлене...

Ушанування жертв польсько-українського протистояння 1940-х років потребує не політики, а пам’яті Ушанування жертв трагічних подій на Волині та польсько-українського протистояння 1940-х років потребує не політики, а пам’яті та порозуміння. Ми з сумом мусимо визнати: цього року односторонні політичні декларації залишили гіркий слід у серцях багатьох людей. Небажання почути один одного, повернення до пошуку ворогів, поширення некоректних політичних та історичних оцінок ніколи не виконають жодної доброї місії. Вони звертаються не до пам’яті. Вони звернені до гордині. Для розвитку добросусідських відносин між нашими країнами ухвала Сенату Республіки Польща є кроком назад на шляху до порозуміння, порівняно із прийнятими у 2003 році спільними словами президентів України...