Тюрма на Лонцького

Світовий Конґрес Українців висловлює глибоку скорботу з приводу смерті відомої української письменниці, громадської діячки, учасниці дисидентського руху та правозахисниці — св. пам’яті Ірини Калинець (1940-2012). Смерть св. пам’яті Ірини Калинець є великою втратою не лише для її родини, але й для всієї української спільноти. Життєвий шлях св. пам’яті Ірини Калинець був наповнений палкою любов’ю до України та активною діяльністю у боротьбі за її відновлення та розбудову. Світове українство пам’ятає Ірину Калинець як мужню незламну жінку, яка гідно пройшла через радянські репресії і заслання та до кінця свого життя залишалася відданою своєму народу. Світовий Конґрес Українців висловлює свої щирі співчуття родині  св. пам’яті...

Політичні репресії в Україні у розпалі. Спробувавши свої сили в гучних справах Юлії Тимошенко, Юрія Луценка та інших представників політичної верхівки, влада почала переслідування політично активних громадян, які дратують її  самим фактом своєї небайдужості. Яскравим прикладом цього є арешт Олега Однороженка, доктора історичних наук, старшого наукового співробітника Інституту української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України, одного з лідерів громадської організації “Патріот України”. Історик відомий в Україні та за кордоном, автор численних досліджень став жертвою спланованого політичного переслідування. Затриманий 5 липня 2012 року, в Києві, він був звинувачений у нанесенні у 2009 році тяжких тілесних ушкоджень  громадянинові Корнєву. Та обставина,...

31 липня відбулося засідання оргкомітету з організації похорону Ірини Калинець, - повідомив член організаційного комітету генеральний директор Національного музею-меморіалу жертв окупаційних режимів «Тюрма на Лоцького» Руслан Забілий. 1 серпня, о 18.00 у церкві Св.Климентія Папи (вул. Генерала Чупринки, 70) відбудеться парастас. 2 серпня з 10.00 до 12.00 у церкві Святої Трійці (вул. Тершаківців, 11) - прощання з Іриною Калинець. Поховають Ірину Онуфріївну Калинець на 67-му полі почесних поховань Личаківського цвинтаря, поруч з Іриною Сеник. Такою була воля ІриниКалинець....

Сьогодні, 31 липня, після тяжкої багаторічної недуги на 72 році пішла з життя колишній політв’язень, громадська діячка, поетеса, прозаїк, публіцист, культуролог, літературознавець Ірина Онуфріївна Калинець (Стасів), котра очолювала Наглядову раду Національного музею-меморіалу «Тюрма на Лонцького». Ірина Калинець отримала освіту філолога-славіста у Львівському університеті ім. І. Франка, викладала українську мову і літературу на підготовчих курсах Львівської політехніки, публікувала поезії в українській періодиці. Одружившись із поетом Ігорем Калинцем, влилася до кола українських «шістдесятників», серед котрого були такі видатні дисиденти, як Валентин Мороз, В’ячеслав Чорновіл, Стефанія Шабатура, Іван Гель. Перших репресій від радянської влади зазнала через звільнення з роботи за виступи на захист переслідуваних...

На початку липня Центр досліджень визвольного руху та Меджліс кримськотатарського народу стали членами Європейської платформи пам’яті та сумління. Цю коаліцію за підтримки Європарламенту зініціювали представники народів, свого часу охоплених соцтабором. Увійшовши до безкордонної співдружності, вони відчули, що мешканці західної частини Європи переважно не мають уявлення про реалії життя в час «побудови комунізму». Частина «західняків» щиро вірила в досягнення «радянського раю на землі», не цікавлячись наслідками червоного режиму для своїх східних сусідів. Тепер виникла потреба узгодження історичної пам’яті, взаємопорозуміння і, врешті, засудження масштабних злочинів проти людяності. Мікрофон для України «Україна таким чином залишатиметься в обрії європейської політики, спрямованої на вивчення злочинів тоталітаризму, їх...

З глибоким сумом сповіщаємо, що 20 липня 2012 року в Києві після тяжкої хвороби помер великий громадянин України, філософ, організатор українського самвидаву в 60-х роках Василь Лісовий. Він виступив у 1972 році з відритим листом на захист заарештованих шістдесятників і на знак солідарности побажав бути засудженим разом із ними. 21 липня, в суботу, о 10:30, від Українського дому вирушатиме автобус у Музей народної архітектури в Пирогове, де о 12 годині у церкві Архістратига Михаїла відслужена буде панахида. Похорон має відбутися в с. Тарасівка Безрадицької сільради Обухівського р-ну о 14 годині. Народився Василь Лісовий у с. Старі Безрадичі Обухівського р-ну Київської обл. в...

17 липня на Личаківському цвинтарі у Львові освятили надмогильний пам’ятник відомому радянському політв’язню, публіцисту, активному мирянину УГКЦ, одному із засновників Української гельсінської спілки Іванові Андрійовичу Гелю, який помер 16 березня 2011 року.   Молебен і освячення пам’ятника у вигляді гранітного гробівця із бронзовим медальйоном, на якому зображено Ісуса Христа у терновому вінці, здійснив отець Віталій (УГКЦ). На освячення зійшлися найближчі Івана Геля, які таким чином відзначили 75 річницю від дня його народження. Іван Гель народився у с. Кліцько, Городоцького району Львівської області в родині колишнього вояка УГА, котрий головував у «Просвіті» та був станичним, зв'язковим окружного провідника СБ ОУН, за що був засуджений....

Тиждень відвідувачі Львівської обласної філармонії отримали змогу докладно ознайомитися із історичною документальною виставкою «Сила волі. Провідники визвольного руху».   У приміщенні галереї „ФілАрт”, яка розташована у філармонійному фойє, виставка «Сила волі. Провідники визвольного руху» , експонується у співпраці із Національним музеєм-меморіалом жертв окупаційних режимів „Тюрма на Лонцького”. Це вже не перша спільна акція музею та філармонії, - торік під час концерту-реквієму під батутою диригента Мирона Юсиповича у приміщенні філармонії була розгорнута фотовиставка про злочини комуністичного режиму на теренах Західної України. Цього разу експозицію, що розповідає про життя і діяльність Євгена Коновальця, Степана Бандери, Романа Шухевича та Василя Кука приурочили до святкової академії...

Біля ватри на подвір’ї Національного музею-меморіалу жертв окупаційних режимів «Тюрма на Лонцького» молодь співала пісні, недоспівані розстріляними борцями за волю України, та декламувала власні вірші на захист української мови. „Пісенна ватра” зібрала навколо себе і молодих, і старших людей у народних вишиванках, - усіх, хто любить українську пісню та поважає українську мову. Окрім історичних пісень, хор виводив пісні, що становлять „золотий фонд” української естради та т.зв. „неформату” теле- та радіо ефірів. Масовий молодіжний мистецький захід, який відбувся у музеї з нагоди Дня Конституції України ініціювали активісти Львівської обласної громадської організації „Борець” та „Студентської ініціативи ЛНУ ім. Івана Франка. Цікаво, що пісня, яка...

Спецархіви підтверджують приголомшливі цифри. Нещодавно Україна тихо відзначила День пам’яті жертв політичних репресій. Цей щорічний національний пам’ятний день у державі запровадили 2007 року. Скільки ж життів було загублено в різні періоди репресій радянського режиму в Україні? Про це ми запитали Ігоря Дерев’яного, наукового співробітника меморіального музею «Тюрма на Лонцького». - Чи володіють нині науковці цією страшною статистикою? - Так, нам ці дані вже значною мірою доступні. Завдяки «привідкриттю» спецархівів  маємо нині чимало серйозних досліджень, академічних праць українських та закордонних фахівців, котрі дають нам ці цифри. - Коли радянський режим розпочав репресії проти українців? - З війнами 1917 – 1918 років,...