Тюрма на Лонцького

Вчора, 9 травня, в Національному музеї-меморіалі  "Тюрма на Лонцького", відбулися чергові зйомки кінострічки "Жива", режисера Тараса Химича. Зараз знімальна група працює над завершенням картини, щоб 14 травня презентувати її на Канському кінофестивалі в українському павільйоні. Для українського глядача стрічка вийде в середені жовтня. Пропонуємо  невеличкий фоторепортаж з -за лаштунків знімального майданчика, та сюжет про процес роботи над фільмом з програми "Факти" (телекананл ICTV). [Best_Wordpress_Gallery id="45" gal_title="2016-05-09_Jiva"] Джерело: fakty.ictv.ua...

8 травня з нагоди проведення Дня пам’яті та примирення у Львові  відбулись поминальні заходи біля Пам’ятного хреста на місці колишнього нацистського концентраційного табору «Шталаг-328». Після цього у подвір’ї Національного музею-меморіалу «Тюрма на Лонцького» відбудлося громадське віче та акція «Вінок пам’яті», під час якої усі присутні змогли вшанувати  полеглих в роки Другої світової війни, учасників національно-визвольної боротьби маками пам’яті, вплітаючи символічні квіти у вінок з колючого дроту. [Best_Wordpress_Gallery id="44" gal_title="2016-05-08-DenPamTAPrymyr"]...

...

Нещодавно  фонди Національного музею-меморіалу «Тюрма на Лонцького» поповнилися новим експонатом: нотатником за 1950 р., який  належав окружному провідникові ОУН Львівщини Миколі Мошончуку-«Бору». Сам підпільник назвав цей невеликий радянський записник з аркушами  у клітинку у коричневій м’якій обкладинці «Нотесом». У нотатнику міститься цінна інформація про 163 підпільників та підпільниць ОУН, що діяли на території Львівської округи: псевдо, дата народження, посада, освітній рівень, особистісні характеристики, бойовий дух, моральний стан, психологічний портрет, вказано заслуги та провини. Нотатник був у Мошончука-« Бора» на момент загибелі. На ньому зберігся наскрізний слід від кулі. Микола Мошончук-"Бор"народився 12 грудня 1922 в с. Підліски Жидачівського району Львівської області. Навчався...

  На запрошення Інституту Історії Церкви та кафедри церковної історії УКУ  Оля Зброжко виступила з доповіддю на науковому семінарі на тему: “Документи радянських спецслужб про ліквідацію УГКЦ: три історії виживання (о.Гавриїл Костельник, о.Йосиф Кладочний, о.Микола Хмільовський)”. Дискутантом виступила Світлана Гуркіна, директор Інституту історії Церкви, доцент кафедри церковної історії. Дослідники обговорили умови в яких перебувала греко-католицька церква після так званого “воз’єднання” з російською православною церквою. Обставини в яких опинилося греко-католицьке духовенство, активна боротьба в підпіллі, загроза життю та свободі. Методи які застосовувала радянська тоталітарна система змушуючи до співпраці духовних осіб. Адже кожному без винятку, священослужителеві ГКЦ у повоєнні роки довелося зробити надзвичайно важкий життєвий...

Нещодавно фонди Національного музею-меморіалу «Тюрма на Лонцького» поповнилися новим унікальним експонатом, якому цьогоріч виповнюється 70 років – вишиваною хустиною. Характерною особливістю цієї вишивки є те, що зробила її не одна людина. Пам’ятку про себе на квадраті простої тканини розміром 45х47,5 см за дев’ять місяців ( від листопада 1945 і до березня 1946 року) залишило майже 40 жінок і дівчат – полонянок сумнозвісної тюрми на Лонцького у Львові. Вишивку передав до музею відомий український музикант Петро Полтарєв. Упродовж багатьох років ця хустина була сімейної реліквією Полтарєвих. Особливе значення вона мала для матері пана Петра – видатної арфістки, засновниці української Школи арфістів...

У п’ятницю, 25 березня, о 12.00 у Національному музеї-меморіалі «Тюрма на Лонцького» відбудеться поминальний захід до роковин смерті отця Омеляна Ковча, котрий у роки нацистської окупації потрапив до слідчого ізолятора гестапо за порятунок євреїв і загинув у таборі смерті Майданек. Отець Омелян Ковч беатифікований 27 червня 2001 р. у Львові під час Божественної Літургії у візантійському обряді за участю папи Івана Павла ІІ. 24 квітня 2009 р. блаженний Омелян Ковч був проголошений покровителем пастирів Української Греко-Католицької Церкви. Тоді ж з Майданка до Одеси привезли прах, що залишився від людей, чиї тіла нацисти спалили в крематоріях. Цей попіл УГКЦ ухвалила вважати мощами...

17 березня 2016 року в Київському національному університеті імені Тараса Шевченка на міжнародній науковій конференції «Сила віри супроти насилля влади: греко-католики Центрально-Східної Європи в умовах переслідувань тоталітарних режимів після Другої світової війни». - наукова співробітниця Національного музею-меморіалу “Тюрма на Лонцького” та Центру досліджень визвольного руху – Ольга Зброжко виступила з доповіддю  - «Моделі поведінки греко-католицького духовенства під час «ліквідації унії» (за радянськими архівними матеріалами на оо. Гавриїла Костельника, Миколу Хмільовського та Йосифа Кладочного) Конференція відбувалася в рамках відзначення спогаду про сумну подію – 70-річчя Львівського псевдособору (8-10 березня 1946 року), на якому було офіційно проголошено «возз’єднання» греко-католиків Галицької митрополії з Російською...

Розсилаємо його автобіоґрафічну довідку, написану в червні 1998 року для Міжнародного словника дисидентів. Додаємо бібліоґрафії і портрет роботи Алли Горської початку 60-х рр. Вічна пам’ять і слава великому подвижникові духа. ТАНЮК ЛЕСЬ (ЛЕОНІД) СТЕПАНОВИЧ народився 8 липня 1938 року, м. Київ – помер 18 березня 2016 р. в Києві. Режисер, організатор Клубу творчої молоді, мистецтвознавець, перекладач, громадський і політичний діяч Народився в родині вчителів. Дитинство провів з батьками в концтаборі в Німеччині. Після повернення родині не дозволили жити в Києві, і Танюки переїжджають на батьківщину батька, у м. Луцьк Волинської обл. Тут Танюк закінчує школу, працює ливарником-формувальником на заводі, потім він студент культпросвіттехнікуму...

16 березня 2016 р. у Національному музеї-меморіалі «Тюрма на Лонцького» вшанували пам'ять відомого учасника українського визвольного руху 1960-1980-х років, багатолітнього політв’язня, громадського діяча, борця за легалізацію УГКЦ  Івана Геля (1937 - 2011). Вже п’ять років минуло з того дня, як він відійшов у вічність. Вісімнадцять років неволі, численні протестні голодування, виснажливий табірний режим позначилися на здоров’ї одного з найактивніших видавців і розповсюджувачів українського самвидаву. 16Пом’янути Івана Геля прийшли його найближчі люди: дружина, донька, зять та онучка, члени родини. Своїми згадками про нього поділилися й товариші та однодумці: Ігор Калинець, Мирослав Маринович, Зорян Попадюк та багато інших людей, доля яких зводила з...