
У Луцьку на базі історичного факультету Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки відбулась Всеукраїнська наукова конференція «Волинська трагедія: через історію до порозуміння», яка тривала два дні (19—20 червня). Співорганізаторами конференції стали Міністерство освіти і науки України, Волинська обласна державна адміністрація, Інститут українознавства імені І. Крип’якевича НАН України.
Подія розглядає актуальну тематику україно-польських відносин у роки Другої Світової у таких аспектах:
- концепції та інтерпретації конфлікту;
- польський та український національні рухи в роки Другої світової війни;
- вплив зовнішніх чинників на українсько-польські відносини;
- передісторія та відлуння Волинської трагедії;
- українсько-польське протистояння в історичній науці та суспільній пам’яті;
- усна історія у студіях міжетнічних відносин;
Володимир В’ятрович (голова...
читати далі

21 червня в Національному університеті «Острозька академія» відбулася Всеукраїнська наукова конференція «Україно-польські відносини у XX столітті: від конфліктів до порозуміння і співпраці». Історики з Києва, Луцька, Острога, Львова, Рівного та Івано-Франківська зібрались для того, аби зрозуміти якомога об’єктивніше сутність трагічних подій на Волині, які відбувались 70 років тому.
Щоби проаналізувати причини однобокого трактування україно-польських відносин з боку сучасних польських ЗМІ, конференцію розпочали з тем, які охоплюють як минуле, так і сучасність. Володимир В’ятрович (голова вченої ради Центру досліджень визвольного руху) розглядав процес таблоїдизації історії: роль медіа у висвітленні українсько-польської війни 1942—1947 років, Микола Кучерепа (професор кафедри нової та новітньої історії України...
читати далі

Учора, 21 червня, голова Львівської обласної ради Петро Колодій взяв участь у музично-драматичному дійстві «Ніч без світанку», яке відбулося за сприяння Львівської обласної ради, уперше у Львові, в Національному музеї-меморіалі жертв окупаційних режимів «Тюрма на Лонцького», на спомин про жертв розстрілів НКВД в тюрмах Західної України у червні 1941 року.
Захід було приурочено до початку німецько-радянської війни. Ця дата відкрилася кривавою сторінкою в історії Західної України, коли в усіх її тюрмах співробітники НКВД вчинили масові розстріли ув’язнених людей. Зокрема, тільки у Тюрмі №1 , знаній, як тюрма на Лонцького, за документами НКВД, було убито 1681 особу (однак, ці ж документи, свідчать,...
читати далі

В Електронний архів українського визвольного руху avr.org.ua викладено списки людей, убитих енкаведистами під час масових розстрілів в’язнів на початку радянсько-німецької війни у червні — липні 1941 року. Це електронні копії документів з архіву Управління СБУ у Львівській області.
Масовими розстрілами радянська влада намагалася вирішити проблему переповнення тюрем політичними в’язнями. Особливо актуальним було звільнення в’язниць прифронтової зони, зокрема й у Львові. Негайними офіційними заходами в цьому напрямку стали накази наркома державної безпеки Меркулова та начальника тюремного управління НКВД УРСР, капітана державної безпеки Філіппова від 23 червня 1941 року.
У першому йшлося про терміновий облік усіх в’язнів у тюрмах та розподіл на тих, що підлягають депортації...
читати далі

Два десятки великоформатних чорно-білих світлин ручної роботи демонструють на виставці відомого київського фотодокументаліста Олександра Глядєлова «Неволя».
Олександр Глядєлов своєю улюбленою фотокамерою «Лейка» фільмував і пересилочні тюрми сибірських етапів, і сталінські концтабори в Казахстані, де сидів відомий радянський дисидент Олександр Солженіцин, і в’язничні морги. На своїх світлинах автор вдумливо і вправно вибудовує драматургію чорно-білого кадру — життя, побачене співчутливою душею. Тематику фотосерій Глядєлова прийнято вважати соціальною: знедолені діти, дно життя, лікарні, тюрми тощо, однак насправді вона гуманістична.
Причиною того, що автор погодився демонструвати виставку «Неволя» саме у музеї «Тюрма на Лонцького», може бути пояснення Олександра Глєдєлова в одному із його інтерв’ю: «Читаю й...
читати далі
23 – 27 червня 2013 року представники Національного музею-меморіалу «Тюрма на Лонцького» та Центру досліджень визвольного руху В’ятрович Володимир, Дерев’яний Ігор, Єзерська Ірина, Ісаюк Олеся, Когут Андрій, Когут Ірина, Кулик Ігор, Шпак Аліна взяли участь в Міжнародній науково-практичній конференції «Особа в тоталітарному суспільстві: рефлексії XXI століття», що проходила в Одесі.
Організаторами конференції виступили Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, профком співробітників ОНУ імені І. І. Мечникова, профком студентів та аспірантів ОУН імені І. І. Мечникова, Міжнародний благодійний фонд національної пам’яті України, Академічний центр «Наука та освіта».
У день відкриття конференції 24 червня відбувся круглий стіл «Право на правду: проблеми відкриття архівних...
читати далі

У червні 1941 року «Тюрма на Лонцького» перетворилася на справжній конвеєр смерті. За кілька днів з 24 по 28 червня тут бійці КНВД розстріляли 1 681 особу. Цей злочин без строку давності світова спільнота забажала залишити не поміченим, адже переможців фашизму, а так себе називав тоталітарний комуністичний режим СРСР, не повинні були судити разом із нацистами на трибуналі в Нюрнберзі.
З того часу минуло 72 роки, але львів’яни не забули той жах, який їм відкрився після відступу радянської влади – гори мертвих тіл, ріки крові і сморід. Це була система, яка маховиком репресій множила біль та страждання українського народу.
Це місце, яке...
читати далі

До міжнародного дня ООН на підтримку жертв катувань, який відзначається з 26 червня 1987 року, стіни колишньої катівні гестапо і НКВД-КГБ тюрми на Лонцького стали декораціями телестудії, яка поєднала у прямому ефірі Львів із аудиторіями в Харкові, Києві та Тернополі.
Про висновки з історії для сьогодення говорили
Зі Львова:
Руслан Забілий – директор музею “Тюрма на Лонцького”
Ігор Калинець – письменник, з 1972 – 6 р. таборів і 3 р. заслання за ст. 62 ч. 1 КК УРСР (“антирядянська агітація і пропаганда”).
Юрій Шухевич – заарештований 15-літнім як син Головного командира УПА, провів майже 40 років у неволі як український націоналіст.
Ірина Шуль – в 1944...
читати далі

У Львові ось вже чотири роки працює Музей-меморіал «Тюрма на Лонцького». Працює у приміщенні із жахливою історією. Воно вражає і жахає, коли подумаєш, що бачили та чули стіни цієї колишньої в’язниці. Однак і про жахливі сторінки історії ми маємо зберегти пам'ять.
Генеральний директор музею «Тюрма на Лонцького», відомий український історик та дослідник Руслан Забілий в інтерв’ю Гал-інфо розповів про те, чим нині займається музей, та про історію будівлі, де було по-звірячому замордовано тисячі людей.
Тюрма була споруджена у Львові, як будівля австро-угорської жандармерії у 1889-1890 роках, на перехресті вулиць Леона Сапеги (сьогодні - Степана Бандери) та Коперника за проектом архітектора Ю. К....
читати далі

«Після тривалої хвороби 20 липня помер дисидент та один із засновників українського самвидаву 1960-х…» - такі короткі повідомлення про смерть Василя Лісового промайнули в Інтернеті та вихлюпнулися на шпальти щоденних газет. Неправди в них немає, але ж чи можна говорити про правду? Принаймні, це тільки її незначна, можливо, навіть не головна частина,
адже Василь Лісовий був одним із найморальніших учасників Руху Опору 1960-80-х років й одним із найґрунтовніших і найглибших українських філософів останньої чверті століття, коли він одержав, нарешті, можливість вільно писати та говорити (інша річ, що небагато хто з тих, хто приймає в Україні рішення до нього дослухався, але це...
читати далі