Тюрма на Лонцького

У Національному музеї-меморіалі жертв окупаційних режимів «Тюрма на Лонцького» відкрилась виставка «Моє серце рветься на волю», де представлені експонати зі збірки Тернопільського історично-меморіального музею політичних в’язнів. Вишивки та інші артефакти на християнську тематику, виконані репресованими українками під час слідства, тюремного ув’язнення та заслання, у Страсний тиждень перед Великодніми святами привіз для показу Львові директор Тернопільського історико-меморіального музею політичних в’язнів Володимир Бірчак. «Вервичку для молитви з висушеного хлібного м’якуша та дві сервети із Божою Матір’ю янголом, що оберігає дітей від небезпеки, виготовила 1955 року у таборах Мордовії і згодом особисто подарувала музеєві підпільниця ОУН на псевдо «Калина» – Анна Бурбела-Олексів із Бережан на...

Основу невеличкої, з одинадцяти предметів, виставки, що її розгорнули у Національному музеї-меморіалі жертв окупаційних режимів «Тюрма на Лонцького» (на вул. Степана Бандери, 1), склали експонати із збірки Тернопільського історико-меморіального музею політичних в’язнів. Вишивки та інші  артефакти на християнську тематику у Страсний тиждень для показу у Львові привіз із Тернополя директор музею Володимир Бірчак. «Вервичку для молитви із висушеного хлібного м’якуша та дві серветки із Божою Матір’ю та янголом, що оберігає дітей від небезпеки, виготовила 1955 року у таборах Мордовії і згодом особисто подарувала музеєві підпільниця ОУН на псевдо «Калина» – Анна Бурбела-Олексів із Бережан, – розповів на відкритті виставки Володимир Бірчак....

У вівторок, 30 квітня, о 15:00 в «Тюрмі на Лонцького» відкриють виставку «Моє серце рветься на волю». Відвідувачам продемонструють вишивки та інші твори мистецтва ручної роботи, виконані репресованими українками під час слідства, тюремного ув’язнення та заслання після Другої світової війни. Основу виставки складають фондові експонати із збірки Тернопільського історико-меморіального музею політичних в’язнів, а також вишивки на релігійну тематику із колекції Національного музею меморіалу-жертв окупаційних режимів «Тюрма на Лонцького». «Вервичку для молитви із висушеного хлібного м’якуша та дві серветки із Божою Матір’ю і ангелом, що оберігає дітей від небезпеки, виготовила 1955 р у таборах Мордовії і згодом особисто подарувала музеєві підпільниця ОУН на...

 Науковий семінар «Українське питання напередодні Другої світової війни у зовнішній політиці європейських держав» 26 квітня 2013 року о 13:30 Національний музей-меморіал «Тюрма на Лонцького» (Львів, С.Бандери, 1) Пряме включення з Києва (Центр досліджень визвольного руху, Київ, вул. Ярославів Вал, 9) Історик Іван Патриляк представить на обговорення результати своїх досліджень міжнародної ситуації в Європі напередодні Другої світової війни, а саме про українське питання у зовнішній політиці інших держав. - Передумови виникнення українського питання в зовнішній політиці інших держав. - Українські землі в сфері інтересів європейської політики. - Як «українська карта» використовувалась в якості розмінної монети в політиці європейських держав. «Ми часто події перед Другою світовою війною зводимо винятково до гри великих європейських гравців,...

Електронний архів українського визвольного руху поповнився колекцією документів про останнього Головного командира УПА Василя Кука. Цими днями минає річниця відомого бою під Гурбами - найбільшого збройного зіткнення військ НКВД та повстанців з участю відділів УПА-Південь, командиром якої був Василь Кук До річниці найбільшого бою УПА під Гурбами Електронний архів українського визвольного руху avr.org.ua оприлюднив документи до історії Василя Кука. Колекція містить світлини з різних періодів життя командира, особисті документи, зокрема свідоцтво про хрещення, особову картку Люблінського університету, диплом історичного факультету Київського державного університету, трудову книжку тощо. Основу колекції становлять документи з архіву Василя Кука, який був переданий згідно з його заповітом у...

Для майбутнього України і Польщі значення матимуть не обвинувачення, а порозуміння, — вважають відомі громадські діячі. І закликають керівництво обох країн прискорити підготовку напередодні роковин волинських подій спільних документів про пам’ять та примирення. Відомі релігійні та суспільні діячі, учасники Громадського комітету «Примирення між народами», занепокоєні нагнітанням ситуації напередодні 70-х роковин волинських подій. Про це йшлося на засіданні комітету, до складу якого ввійшли Перший Президент України Леонід Кравчук, Святійший Патріарх Київський і всієї Руси-України Філарет, Високопреосвященніший Симеон, митрополит Вінницький і Барський УПЦ, Емеритований Верховний Архієпископ УГКЦ Кардинал Любомир Гузар, Іван Васюник, Володимир В’ятрович, Мирослав Маринович, Марія Матіос, Борис Олійник, Ада Роговцева та...

Науковий семінар “Перебування частин німецької армії у Львові в першій половині 1944 року” 23 квітня 2013 року о 17.00 Національний музей-меморіал «Тюрма на Лонцького» (Львів, С.Бандери, 1)   Історик Олеся Ісаюк представляє на обговорення свої останні дослідження періоду німецької окупації. Йтиметься про перебування частин німецької армії у Львові в першій половині 1944 року. Як розташовувалися відділи Вермахту у Львові? Що турбувало німецьке командування? З якими проблемами зіткнулися німецькі військовики? Що їм загрожувало? Як складалися стосунки з місцевим населенням? Про все це розповідають накази по гарнізону Вермахту періоду весни – літа 1944 року, збережені у фондах Державного архіву Львівської області, які опрацювала Олеся Ісаюк. “Німецька окупація переважно асоціюється з Гестапо...

Серед усіх учасників війни виділялися особливо жорстокі карателі. Розпалена уява деяких істориків готова ототожнювати їх з національною психологією українців, поляків, німців чи росіян. В цьому нема правди. Це споконвічний метод нагнітання ненависті до ворога в час війни. На жаль, є такі, що продовжують це й нині. Територія України стала головним плацдармом війни. Якщо міряти кількістю жертв, то війна проти України почалася на початку 1930-x років — депортації до Сибіру, Голодомор, великий терор. І це забрало не менше 10 мільйонів українців. І то були переважно верхні верстви суспільства. Конфлікти і пацифікації в Польській державі 1920-30-х років були порівняно маргінальним явищем, про яке я в...

Екскурсовод Ірина Дзвінник розповідає, кому і чому варто відвідати музей-меморіал жертв окупаційних режимів «Тюрма на Лонцького». Свої враження від екскурсії та інтерв’ю опублікувала в Livejournal користувач із Харкова Game-in-white. Кому і чому варто піти до «Тюрми на Лонцького»? Усім, хто причетний до травматичного тоталітарного минулого. Для емоційного пережиття та унаочнення історичного досвіду (від себе — ця причетність не конче мусить бути особистою або емоційною, але так стається, бо тут ми бачимо, перш за все, експерименти режиму над людиною, її тілом і свідомістю, незалежно від національності, статі і віку). Якими трьома прислівниками ти можеш сформулювати загальну концепцію музею? Трагічно, відкрито, терпимо. Як відбувається робота з аудиторією? Проводяться лекції на історичну...

У вщент заповненому коридорі колишньої в’язниці КҐБ і гестапо вітали з 80-річчям відомого суспільно-політичного діяча, політв’язня Юрія Шухевича, сина Головного командира УПА. Соратники, відомі громадські діячі, історики та понад сотня львів’ян прийшли поспілкуватися з легендою. 14 квітня у Національному музеї-меморіалі жертв окупаційних режимів «Тюрма на Лонцького» відбувся ювілейний вечір з нагоди 80-річчя політв’язня комуністичного режиму Юрія Шухевича. «Вітаєте мене у тому приміщенні, де я не один рік сидів. Перший гарт я отримав саме тут», — сказав Юрій Шухевич. Відсидівши у радянських таборах 40 років, він став політв’язнем 15-річним юнаком, втратив зір, але не втратив енергії, якою й ділився з кількома поколіннями...