Тюрма на Лонцького

14 вересня, п'ятниця 19:00 — 20:00 Національний музей-меморіал «Тюрма на Лонцького» (2-й поверх), вул. С. Бандери, 1 (вхід із вул. К. Брюллова) В колишній в'язниці НКВД і Гестапо – “Тюрмі на Лонцького”, яка є місцем, де розгортаються події роману Оксани Забужко “Музей покинутих секретів” та книг Володимира В'ятровича “Історія з грифом “Секретно” відома письменниця та історик розмовлятимуть про таємниці минулого, творчості та архівів. Розмову на перехресті історії та літератури в рамках 19 Форуму видавців «Музей відкритих секретів» модеруватиме журналістка ТВі Юлія Банкова. Які секрети треба було відкрити, щоб з'явився “Музей покинутих секретів”? Н аскільки популярною є в світі історична проза? Що більше впливає на формування уявлення про минуле:...

Інститут суспільних досліджень,  Центр досліджень визвольного руху та Національний музей-меморіал «Тюрма на Лонцького» до 70-тої річниці створення Української Повстанської Армії оголошують конкурс студентських наукових робіт «Український визвольний рух 1920-1950-х років» Конкурс оголошується для сприяння студентським науковим дослідженням українського визвольного руху в означений період. Передбачено 5 премій по 1 000 гривень для переможців та комплекти наукових видань із зазначеної тематики. На конкурс можуть подаватися заявки з таких напрямів: повстанський рух на Наддніпрянщині у 1920-х роках. Цілком доречними будуть як студії, присвячені окремим повстанням чи отаманам, так і дослідження, що охоплюють певний регіон; селянський опір колективізації; ідеологія та програми українського націоналізму в 1920-1950-х роках. Автори можуть...

З нагоди Дня Незалежності України 24 серпня об 11 год. біля ЗОШ №85 на вул. Володимира Великого у Львові відбулося відкриття пленерної виставки «Сила волі. Провідники визвольного руху». Цей святковий захід постав у співпраці трьох інституцій – ГО «Зарваницька ініціатива» , Центру досліджень визвольного руху та Національного музею-меморіалу жертв окупаційних режимів «Тюрма на Лонцького». «У час , коли всі культурно-мистецькі заходи зосереджуються у центрі міста, ми навпаки, вирішили наблизити цю надзвичайно багату інформацією пересувну історичну документальну експозицію до периферійного глядача. У такій співдружності виступаємо із акціями вже не вперше, але попередньо була кінопропаганда, а цього разу – продукт власного інтелектуального доробку, адже...

Цьогорічним патроном Міжнародного фестивалю незалежного кіно „КіноЛев”, що відбудеться 22-26 серпня, стане колишній в’язень радянського режиму - всесвітньо відомий режисер Сергій Параджанов, чию ретроспективу міститиме фестивальна програма, а також іменем котрого доназвуть кіно-вулицю та провулок від вул. Вірменської у Львові. Ретроспективу стрічок Сергія Параджанова (1924-1990) та низку фільмів про нього шанувальники кіно зможуть переглянути у залі лекторію Національного музею меморіалу жертв окупаційних режимів „Тюрма на Лонцького”. „Національний музей-меморіал „Тюрма на Лонцького” уже не перший рік виступає партнером фестивалю „КіноЛев”, оскільки за роки діяльності сформував відповідну політику популяризації кіномистецтва: у музеї успішно діє щонедільний кінолекторій, який має свою аудиторію, спраглу кіноновинок, і саме...

«КіноЛев» – щорічний фестиваль незалежного ігрового, анімаційного та документального кіно, заснований у 2006 році. Цього року частину фільмів VII міжнародного фестивалю незалежного кіно «КіноЛев» можна буде переглянути в залі Національного музею-меморіалу «Тюрма на Лонцького». 22.08.2012, середа 10.00-14.00 ПАРАДЖАНОВ «Небезпечно вільна людина», Р.Ширман, 52 хв. «Арабески на тему Піросмані», С.Параджанов, 20 хв. «Я – Сергій Параджанов», Л.Григорян,25 хв. «Тіні забутих предків», С.Параджанов, 100 хв.   15.00-19.00 СУЧАСНЕ ГРУЗИНСЬКЕ КІНО «Прогульники», Л.Когуашвілі, 90 хв. «Годинникар», Г.Масхарашвілі, 67 хв. «Ода до радості», М.Мревлішвілі, 78 хв.   23.08.2012, четвер 10.00 -14.00 ПАРАДЖАНОВ «Колір гранату», С.Параджанов, 80 хв. «Спогади про Саят-Нову» Л.Григорян, 30 хв. «Акоп Овнатанян», С.Параджанов, 10 хв. «Ашик-Кериб», С.Параджанов,80 хв.   15.00-19.00 СУЧАСНЕ ГРУЗИНСЬКЕ КІНО «Колиска вина», М.Кокочашвілі, 61 хв. «Останній лист», П.Шенгелія, 25 хв. «Завтра, післязавтра та день післязавтра», З.Інашвілі   24.08.2012,...

Світовий Конґрес Українців висловлює глибоку скорботу з приводу смерті відомої української письменниці, громадської діячки, учасниці дисидентського руху та правозахисниці — св. пам’яті Ірини Калинець (1940-2012). Смерть св. пам’яті Ірини Калинець є великою втратою не лише для її родини, але й для всієї української спільноти. Життєвий шлях св. пам’яті Ірини Калинець був наповнений палкою любов’ю до України та активною діяльністю у боротьбі за її відновлення та розбудову. Світове українство пам’ятає Ірину Калинець як мужню незламну жінку, яка гідно пройшла через радянські репресії і заслання та до кінця свого життя залишалася відданою своєму народу. Світовий Конґрес Українців висловлює свої щирі співчуття родині  св. пам’яті...

Політичні репресії в Україні у розпалі. Спробувавши свої сили в гучних справах Юлії Тимошенко, Юрія Луценка та інших представників політичної верхівки, влада почала переслідування політично активних громадян, які дратують її  самим фактом своєї небайдужості. Яскравим прикладом цього є арешт Олега Однороженка, доктора історичних наук, старшого наукового співробітника Інституту української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України, одного з лідерів громадської організації “Патріот України”. Історик відомий в Україні та за кордоном, автор численних досліджень став жертвою спланованого політичного переслідування. Затриманий 5 липня 2012 року, в Києві, він був звинувачений у нанесенні у 2009 році тяжких тілесних ушкоджень  громадянинові Корнєву. Та обставина,...

31 липня відбулося засідання оргкомітету з організації похорону Ірини Калинець, - повідомив член організаційного комітету генеральний директор Національного музею-меморіалу жертв окупаційних режимів «Тюрма на Лоцького» Руслан Забілий. 1 серпня, о 18.00 у церкві Св.Климентія Папи (вул. Генерала Чупринки, 70) відбудеться парастас. 2 серпня з 10.00 до 12.00 у церкві Святої Трійці (вул. Тершаківців, 11) - прощання з Іриною Калинець. Поховають Ірину Онуфріївну Калинець на 67-му полі почесних поховань Личаківського цвинтаря, поруч з Іриною Сеник. Такою була воля ІриниКалинець....

Сьогодні, 31 липня, після тяжкої багаторічної недуги на 72 році пішла з життя колишній політв’язень, громадська діячка, поетеса, прозаїк, публіцист, культуролог, літературознавець Ірина Онуфріївна Калинець (Стасів), котра очолювала Наглядову раду Національного музею-меморіалу «Тюрма на Лонцького». Ірина Калинець отримала освіту філолога-славіста у Львівському університеті ім. І. Франка, викладала українську мову і літературу на підготовчих курсах Львівської політехніки, публікувала поезії в українській періодиці. Одружившись із поетом Ігорем Калинцем, влилася до кола українських «шістдесятників», серед котрого були такі видатні дисиденти, як Валентин Мороз, В’ячеслав Чорновіл, Стефанія Шабатура, Іван Гель. Перших репресій від радянської влади зазнала через звільнення з роботи за виступи на захист переслідуваних...

На початку липня Центр досліджень визвольного руху та Меджліс кримськотатарського народу стали членами Європейської платформи пам’яті та сумління. Цю коаліцію за підтримки Європарламенту зініціювали представники народів, свого часу охоплених соцтабором. Увійшовши до безкордонної співдружності, вони відчули, що мешканці західної частини Європи переважно не мають уявлення про реалії життя в час «побудови комунізму». Частина «західняків» щиро вірила в досягнення «радянського раю на землі», не цікавлячись наслідками червоного режиму для своїх східних сусідів. Тепер виникла потреба узгодження історичної пам’яті, взаємопорозуміння і, врешті, засудження масштабних злочинів проти людяності. Мікрофон для України «Україна таким чином залишатиметься в обрії європейської політики, спрямованої на вивчення злочинів тоталітаризму, їх...