Тюрма на Лонцького

Львів’янка Зоряна Іванівна Сивуляк принесла вишивку, яку її старшій сестрі Любі Барабаш подарувала у концтаборі у Тайшеті її товаришка із Прибалтики. На невеликому квадратному шматку полотна, розміром 34,5×35 см вишито гладдю сині волошки. Унікальною є матеріал і знаряддя роботи – голка із риб’ячої кістки і нитки, виторочені з одягу, за відсутності справжніх. Пройшли роки, стерлися із пам’яті імена, обличчя, деталі. Цілком характерне для людської пам’яті явище забувати все негативне і сумне. Життя тривало і дівчина, повернувшись додому після 6,5 років ув’язнення створила сім’ю і з таким же ж в’язнем сталінських таборів, виховала дітей, для власної ж безпеки і майбутнього своїх дітей...

Відзнаки, яка цього року присуджується вперше, удостоєно організаторку щонедільного кінолекторію Національного музею-меморіалу жертв окупаційних режимів «Тюрма на Лонцького» Вікторію Садову у номінації «Виявлення та популяризація героїчних сторінок в історії України у музейній справі». Засновник премії імені Ірини Калинець за активну участь у громадсько-політичному житті України — Міжнародний благодійний освітній фонд імені Ярослава Мудрого — назвав лауреатами премії імені Ірини Калинець за 2012 рік: - у номінації «За громадянську позицію та мужність у відстоюванні українських ідеалів» Ірину Ключковську, яка на посаді директора Міжнародного інституту освіти, культури та зв’язків з діаспорою Національного університету «Львівська політехніка» утверджує українські позиції у державотворчому процесі; - у номінації «"Білі...

Другі Стусівські читання «Зимові дерева», що відбулися 3 лютого у Національному музеї-меморіалі жертв окупаційних режимів «Тюрма на Лонцького», ознайомили присутніх із непублікованим досі інтерв’ю Ірини Калинець, котре увійде до майбутньої книжки із презентованого 8-томника її вибраних праць. Готуючись до Других Стусівських читань, присвячених світлій пам’яті Ірини Калинець, яка була не тільки ініціаторкою створення, а й до останніх днів життя головою наглядової ради Національного музею-меморіалу «Тюрма на Лонцького», її чоловік — лауреат Національної премії України ім. Т. Шевченка поет Ігор Калинець знайшов у домашньому архіві нерозпечатаний конверт. Це був лист до Ірини Калинець від дисидента й правозахисника Василя Овсієнка із текстом інтерв’ю,...

Із сумом повідомляємо, що на 97-му році життя – 21 січня 2013 року у м. Детройті (США) відійшов у вічність патріот України, учасник боротьби в українському легіоні «Нахтігаль» та в рядах УПА - Мирослав Кальба. Він народився, щоб самовіддано служити українському народові. Шістнадцятилітнім вступив до юнацької сітки ОУН. Як учасник польсько-німецької війни потрапив у німецький полон, де перебував до січня 1941 року. Після звільнення, проводив військовий вишкіл молоді у м. Люблін (Польща). Згодом – він четар українського легіону «Нахтігаль». У 1943 році на Жовківщині (Львівщина) організував і вишколював сотню УПА. У 1944 році за розпорядженням командування УПА емігрував до Німеччини, через хворобу,...

24 січня 1951 р. о 8:30 в залу суду західнонімецького міста Нюрнберг-Фюрт ввели кремезного чоловіка зростом під два метри. Йому інкримінували участь у 15 допитах із застосуванням тортур. Це був гауптштурмфюрер СС Віллі Вірзінґ, а його жертвами під час Другої світової були українські націоналісти. Вільгельм Вірзінґ (Wilhelm Wirsing) народився  22 березня 1898 р. в латвійському м. Єльгава, що тоді було у складі Російської імперії. За походженням він був балтійським німцем родом, добре володів російською, що згодом дало ґрунт чуткам, ніби він працював на НКВД одночасно зі службою в Гестапо [Geheime Staatspolizei - таємна державна поліція Третього рейху в 1933-45 роках - ІП]. За деякими...

Прощання з покійним 15 січня, у вівторок, о 14-й годині біля малого крематорію на Байковому цвинтарі в Києві. СКОЧОК Павло Іванович (нар. 5.05.1935, с. Острів Рокитнянського р-ну Київської обл. – п. 12.01.2013 р., м. Київ) — журналіст. Учасник українського правозахисного руху. Жертва радянської каральної психіатрії (1978-82). Навчався в Київському університеті, звідки відраховано за «націоналістичні погляди». Працював до 1966 у редакції газети . «Радянська Україна». У квітні того року звільнений з роботи за критику лінії часопису. Знаний у самвидаві зі своїх виступів на суді в Івано-Франківську на оборону вчителя української мови Михайла Озерного та з листа-заяви на оборону Івана Дзюби. В'ячеслав Чорновіл та Людмила...

Вночі 13 січня 2013 року на 83-му році життя відійшов у вічність відомий український правозахисник, дисидент, політв’язень брежнєвських таборів, народний депутат України 1-го скликання, почесний голова Республіканської християнської партії Михайло Горинь. Іще школярем Михайло Горинь мав зв’язки з підпіллям ОУН, виготовляв і розповсюджував листівки. Приреченому разом із сім’єю на виселення до Сибіру, Михайлові із матір’ю вдалося втекти з етапу й легалізуватися в Ходорові. На початку 1950-х років він навчався на відділенні логіки та філософії Львівського університету, звідки його відрахували 1953 року за відмову вступити до комсомолу. Поновити навчання Михайлові допоміг ректор, академік Євген Лазаренко. Розпочавши працю спершу на освітянській ниві, Михайло Горинь...

У Львові до Різдвяних свят Національний музей-меморіал жертв окупаційних режимів «Тюрма на Лонцького» збагатив експозицію міні-виставкою фондових артефактів – вишивок, виготовлених арештантками. Наївно-зворушливі Різдвяні сцени із Богородицею та немовлям Ісусом не можуть не розчулити будь-якого глядача, адже ці вишиті гладдю картини-молитви створили арештантки на маленьких клаптиках тканини, прихованих під час численних в’язничних обшуків. Українки, котрі свого часу перебували під слідством радянських каральних органів у сумнозвісній «тюрмі на Лонцького», вишивали такі ікони попри заборону тюремного режиму, застосовуючи імпровізовані голки із риб’ячих кісток та «муліне», наторочене із власного одягу. «На одному із таких творів вишиті слова: « О, Маріє, рятуй нас в неволі!.. На...

...

Колектив Національного музею-меморіалу жертв окупаційних режимів «Тюрма на Лонцького» та Центру досліджень визвольного руху висловлюють співчуття у зв'язку із смертю полковника УПА Василя Левковича його дружині Ярославі, рідним, близьким, побратимам по зброї, усім, хто мав за честь знати світлої пам'яті Василя Левковича. Окремі співчуття адресуємо нашому колезі та другу Данилу Саламіну, онукові полковника. Кавалер Золотого хреста бойової заслуги 2-го класу полковник Василь Левкович помер сьогодні, 13 грудня 2012 року о 5 годині ранку, у віці 92 років. Левкович народився 6 лютого 1920 року в селі Старий Люблінець Любачівського повіту. 1939 року розпочав свою понад півстолітню боротьбу за свободу України в Організації українських націоналістів. З...