Тюрма на Лонцького

Світове українство має допомагати становленню таких демократичних інституцій як Національний музей-меморіал жертв окупаційних режимів „Тюрма на Лонцького”, адже він нагадує світові про неприпустимість повторення злочинів минулого – переконані закордонні українці. 4-5 грудня Національний музей “Тюрма на Лонцького” відвідали, зокрема, Генеральний секретар Світового конгресу українців Стефан Романів, виконавчий директор Ліги українців Канади Борис Потапенко  та Олесь Стрільчук - голова Українського Конґресового Комітету Америки (УККА) відділ Ілиной, член дирекції Українсько-Американської Фундації Воля. Нагадаємо, в жовтні цього року Директор музею Руслан Забілий читав публічні лекції в університетах Оттави, Торонто, Альберти, Манітобу, Саскачевану (Канада) та у Гарвардському університеті (США). І на його запрошення в грудні...

Сьогодні, 6 грудня, письменниці, науковому досліднику, громадському діячеві, публіцисту, в’язневі радянських таборів Ірині Калинець мало б виповнитися 72 роки. В цей день, щоб вшанувати її пам’ять, у Львові, в музеї історії релігії, відкрили виставку «Ірина Калинець. На вічну пам’ять». На невеликій виставці присвяченій Ірині Калинець зібрано світлини з сімейного архіву письменниці, та її твори. «Коли готувалася ця виставка, і я приходила додому до Ігоря Калинця, переглядала фотографії, зрозуміла, що все, що є вдома в пана Ігоря – документи, книги, фотографії, картини – це може бути в майбутньому матеріалом для дуже великої виставки. Тому що через особу Ірини Калинець ми можемо показати...

"Мне доверили сокровенное. Четыре пластиковых упаковки, каждая величиной с фалангу пальца человека, я должен был пронести в ампуле прямой кишки на личное свидание с родителями. Посколько о дне свидания я знал приблизительно, все четыре упаковки я должен был носить в заду постоянно...". Семен Глузман в останні дні листопада презентував в Києві свою нову книгу - "Рисунки по памяти, или воспоминания отсидента". На початку 70-х Глузман був звичайним київським лікарем-психіатром. Спокійно працював, жив, радів дружині, злився на черги в магазинах. Доки не почав дізнаватися про те, що в психлікарні потрапляють абсолютно здорові люди. Захотів розібратися. Почав з генерала Петра Григоренка. Григоренко Сміливий вояк багато...

Український народ не сприймав радянську владу своєю, попри те, що вона представляла себе народною, борцем за права і свобод «трудящих»: селян та робітників... «Коли якась влада, якийсь уряд починають дуже драстично відбирати в людей їхні права, люди мають право боронитися.» Блаженніший Любомир (Гузар) Український народ не сприймав радянську владу своєю, попри те, що вона представляла себе народною, борцем за права і свобод «трудящих»: селян та робітників. Але після багатьох років війни українські селяни - переважаюча частина українського суспільства, повіривши у гасла та у політику НЕП (Нова економічна політика), склали зброю та повернулися до мирного життя. Чи усвідомлювали вони, що за ідеологією комунізму селянство трактувалося як пролетаріат нижчого...

Стівен Гарпер, Прем'єр-міністр Канади, у зверненні з нагоди 79 роковин Голодомору закликав всіх канадців вшанувати пам'ять мільйонів вбитих варварським комуністичним режимом Сталіна. Він підкреслив, що цим актом геноциду прагнули притіснити українську національну свідомість. Про це йдеться у зверненні, оприлюдненому на офіційному сайті Прем'єр-міністра Канади Statement by the Prime Minister of Canada on the 79th anniversary of the Holodomor “Цієї суботи я запрошую всіх канадців вшанувати пам'ять мільйонів чоловіків, жінок і дітей – в основному, йдеться про українців, але також про казахів та росіян, – які загинули під час Голодомору-геноциду 1932-1933 років, вчиненого варварським комуністичним режимом Йосипа Сталіна”. говорить очільник Канадського уряду....

Дезінформація, кримінальне переслідування, замовні матеріали, піар-турне та знищення доказів — неповний арсенал радянської пропаганди, котра повинна була сховати голод від світу. Навіть більше — слід було заставити «не бачити» геноцид українців. Що з цього вийшло — читайте в цій статті.  Інформаційна блокада була важливим інструментом реалізації геноциду. З її утриманням усередині СРСР не було жодних проблем: тут уже давно не було навіть натяку на свободу слова, засоби масової інформації перетворилися виключно в інструмент пропаганди. Натомість існувала загроза, що про голод напишуть закордонні медіа. Проникнення за кордон інформації про масову голодну смерть людей було небезпечним для Радянського Союзу з кількох міркувань. По-перше, така інформація...

Едвінс Шноре, автор та режисер відомого у світі документального фільму про злочини комуністичного режиму «Радянська історія» («The Soviet Story»), написав дисертацію про Голодомор. Про це він розповів під час міжнародної конференції «Об’єднана Європа — спільна історія» у Вільнюсі. Латвійський історик Едвінс Шноре в рамках міжнародної наукової конференції «Об’єднана Європа — спільна історія», яка проходила у Сеймі Литовської Республіки з участю прем’єр-міністра Литви, виступив із доповіддю про історію Голодомору в Україні. Тема виступу — «Західна реакція щодо Голодомору на початку 1930-х років». Науковець підкреслив, що радянський режим робив усе, щоб заперечити існування голоду. «Попри це, з електронних архівів газет із багатьох країн, зокрема Великобританії,...

Голод – головний інструмент знищення у війні, яку більшовицька влада оголосила українському селянству. Як і сама війна, героїзм в той час був особливим За кількістю жертв цю війну можна віднести до однієї з найжахливіших у кривавому XX столітті. Проте головною її особливістю був не масштаб втрат, а зброя, використана у ній. Голод завжди супроводжував війни, слідував за ними, збираючи свій страшний врожай після того, як відбулися основні жнива смерті. Цього разу все було інакше — саме голод було обрано як головний інструмент знищення у війні, яку більшовицька влада оголосила українському селянству. На початок 1932 року будь-які спроби силового спротиву радянській владі вже було...

Оголошено Конкурс на присудження премії імені Ірини Калинець за активну участь у громадсько-політичному житті України, організатором якого є Міжнародний освітній фонд імені Ярослава Мудрого. До Дня українського політв’язня – 12 січня щорічно Фонд присуджує премію особі, котра активно відстоює українські позиції у державотворчому процесі, за видатні здобутки та успіхи, які сприяють розвитку українського суспільства, за утвердження історичної пам’яті українського народу, його національної свідомості та самобутності, розвиток української освіти, культури та літератури й утверджують високий авторитет України у світі. До уваги беруть низку публікацій (наукових, науково-публіцистичних, публіцистичних ), в яких утверджується авторитет України та вивчаються «білі плями» історії України. Премію присуджують за рішенням Науково-Експертної...

8-9 листопада в Берліні відбудеться щорічне засідання членів Платформи європейської пам’яті та сумління. Під час зустрічі буде здійснено переобрання членів Наглядової ради платформи та докооптація членів Ради Платформи. Буде підведено підсумок роботі за поточний рік та сплановано діяльність на наступний 2013. В цьогорічному засіданні вперше візьме участь Україна. Також буде проведено робоча зустріч щодо проекту «Тоталітаризм у Європі - читанка для шкіл та пересувна виставка». Учасники проведуть також презентацію Платформи європейської пам'яті та сумління для німецької громадськості, що професійно цікавиться питаннями подолання наслідків тоталітарних режимів та збереження пам’яті про їхні злочини. Захід проходитиме в Меморіалі Берлін-Гоеншьонгаузен (Berlin-Hohenschönhausen) — колишня в’язниця Штазі, яка була...